Спогади старожилів

Учасник Воркутинського повстання наш земляк Павло Хома

IMG_2439

Його частенько можна зустріти на патріотичних заходах в цілому Борщівському районі: молодеча виправка, струнка постава, хороша дикція, ясність думки. Та в цьому році йому вже виповнилося 85! За Його плечима: участь у збройному підпіллі, допити, очні ставки, тюрми, шахти. Наш сьогоднішній респондент – житель села Гуштин  Павло Хома, до затишної та доглянутої садиби якого ми вирушили зі школярами в переддень ...

Read More »

Бабця із-за Збруча

IMG_2884

Спогади Марії Крисько (з дому Тимовських), 1921 року народження, жительки села Долинівки Чемеровецького району Хмельницької області: «Що я в житті бачила?  В 1938-му віддалася, в 39-му вродила. В колгоспі робила і робила. Все життя робила. Бувало через обід йду додому, ліпаків наліплю (коров’ячий гній мішався з соломою для опалювання домівок, – інтерв’юер), поскладаю на мури, щоб сохли, і  знов  в ...

Read More »

Спогади Ірини Капаціли про репресоване дитинство та юність: «Мені дванадцятий минало. Я пам’ятаю, як було…»

2016-08-18-0003

Уже майже відійшло у вічність покоління людей, котрі у часи  Другої світової війни були активними її учасниками чи то з однієї, чи з іншої сторони. Творців  Визвольних змагань нашого народу ХХ століття чи радянських ветеранів, котрі ще живі на даний час, можна перерахувати у нашому селищі на пальцях однієї руки.  Тому кожне їхнє свідчення – безцінне. Та є ще досить ...

Read More »

Погляд на Голодомор 1932-33-х років за Збручем очима жителів Борщівщини

Найфаховіший історик з питань Східної Європи ХХ століття в західному світі американець Тімоті Снайдер в своїй книзі «Криваві землі» зазначає, що українські терени впродовж 30-40-х років були найсмертоноснішим місцем на землі. Не нацистська Німеччина, не Європа, де масово вбивали євреїв, а Україна. Середня тривалість життя тодішнього українця становила 27 років. Алкоголізм, інертність, байдужість до матеріальних благ – все це стало ...

Read More »

Скалецька минувшина: спогади Михайла та Надії Боднаруків

2016-03-28-0003

Я, Боднарук Михайло Романович, 1933 року народження, уродженець Скали над Збручем, походжу з родини простих землеробів. Мої батьки все життя працювали біля поля. Моя ба́тьківщина знаходилась на Старій Скалі, тому ранні спогади дитинства пов’язані з полями навколо лісу та з самим лісом. В жнива мене часто малого батьки брали з собою  в поле, де вони працювали, а я собі грався. ...

Read More »

Іван та Ольга Чайки: життя з любов’ю до України

2016-02-15-0004

Ще подекуди  в наші дні у галицьких містах і селах доживають свій вік старенькі вояки УПА. Живуть собі, Господь Бог дарував їм щедро довгі роки, не зважаючи на поневіряння, котрі вони мужньо несли в молоді роки у сталінських ГУЛАГах. Живуть і чекають не слави, не заслужених почестей від невдячної держави, а нашого бажання їх просто вислухати, донести до нас, байдужих, ...

Read More »

Життєвий шлях Мирона Царука на тлі національно-визвольних змагань повоєнної Галичини

Фото0616

             Я знала цю людину як батька  мого однокласника, чула краєм вуха, що він в молоді роки відбув «за політику» багато років сибірських тюрем. А ще у Скалі-Подільській переказують про  нього як про патріота-націоналіста, у котрого багато років над ліжком висить наш національний стяг. І ось нарешті відбулася наша зустріч і я ніби «доторкнулася» власними руками ...

Read More »

Реабілітований історією: Йосип Михайлович Грабчак

Фото0552

Кожна людська доля по-своєму індивідуальна. Та все ж епоха, в котрій проживало те чи інше покоління, роздає спільні «хрести». Тому, спілкуючись з людьми міжвоєнного покоління, багато спільного можна почути в їхніх долях: польська школа, війна, лави УПА, криївки, тюрми… Всі ці «хрести» прийшлося нести у своєму житті скаличанину Йосипу Грабчаку. Живі очі, яскраві емоції, ідеальна пам’ять, грамотна подача пережитого життєвого ...

Read More »

Левко Биць: мама мені пригадується, як тінь…

Scan-150910-0010

    Живе у Скалі-Подільській один дуже хороший чоловік, котрого всі знають, як місцевого поета. А ще він вражає знайомих, друзів, просто односельчан знанням їхніх днів народжень. Адже приємно, коли тебе вітає з уродинами не така вже близька людина. Ще наш герой впродовж багатьох років працював зав майстернею у місцевій сільгосптехніці. Отож, всі ці слова – про Левка Пилиповича Биця. ...

Read More »

Дитинство, що пахне хлібом (спогади Євгена Шпака, упорядковані Оксаною Ундерко)

aGDDE0YsZdU

    Кожного дня, йдучи на роботу чи повертаючись додому, я потрапляю в полон запаху свіжовипеченого хліба. Адже саме навпроти приміщення Скала-Подільської ЗОШ І-ІІІ ступенів, де зараз знаходиться наш краєзнавчий музей, десь в п’ятдесяти метрах, розміщена маленька скалецька пекарня. Інколи цей запах такий непереборний, що я заходжу туди і купую буханець ще гарячого духмяного хлібного шедевру. На зустріч мені виходить ...

Read More »