4. Нові часи

221672-1699 рр. – Поділля перебуває в складі Османської імперії. На теренах краю було утворено турецьку провінцію (еялет). Скала стала центром нахії Кам’янецького санджаку.

З поверненням Польщі на Поділлі  серед українського населення утверджується греко-католицька церква, а влада все більше насаджує католицизм. 1719 р. – завершене будівництво латинського костелу Успіння Божої Матері тодішнім власником Скали Валентином Межеєвським.

1753 р. – староста Адам Тарло споруджує палац в бароковому стилі. Дане будівництво вважається останнім (ІV) етапом в історії існування Скальського замку. На ці потреби зібрали 45,5 тис. золотих. Люстрація 1765 р. вказує: «Палац новий мурований Адамом Тарлом старостою реставрований, але через кілька років по завершенні спалений блискавкою і тепер стоїть порожний…»

1772 р. – внаслідок І поділу Польщі Галичина по р.Збруч відійшла до складу Австрійської імперії. Скала переведена до розряду містечок (1785 р.) і входила до Заліщицького циркулу Коронного краю Галичини і Лодомерії з центром у Львові.

 

1

 

3

4

5

 

 

 

 

One comment

  1. Цікавий період перебування нашого краю під владою Османської імперії. Важливим джерелом до вивчення кількості населення краю, що залишились після захоплення турками (відомо, що шляхта вся евакуювалась в Руське воєводство і на Волинь), та господарств є перепис, який був зроблений в 1681 році тодішніми властями, так званий Дефтер. Сам Дефтер зараз зберігається в Станбулі. На початку 1990-их років його досліджував польський історик Даріуш Колодзєйчик і виклав його зміст у своїй праці The Ottoman Survey register of Podolia. На жаль цю книгу я не зміг знайти у вільному доступі в інтернеті (в інтернет-магазині Амазон її можна придбати за 80 євро), однак цілком випадково наткнувся на книгу Володимира Літкевича – Історія села П’ятничани, де між іншого, автор виклав фрагменти цієї праці, в тому числі перепис Скали та деяка інша інформація. Отож, що собою являла адміністративна одиниця Скальська нахія? – територіально – площа значно менша, ніж Скальський повіт до і після окупації турками, багато сіл вказані такими, що є незаселеними, однак не зовсім відомо, чи там взагалі ніхто не проживає, чи там просто немає господарств, які не сплачують податок. Бо в Дефтер попали лише ті, хто сплачує податок, і очевидно, що люди, які вели перепис особисто не були в багатьох селах, а записували інформацію він ватаманів(чи отаманів), які керували селами; так з 22 сіл, що згадуються, заселеними(тобто в яких є господарства, що сплачують податок) є лише 7 – Скала, Збриж, Борщів, Ланівці, Мушкатівка, П’ятничани та Кормильче. З чим пов’язана незалюдненість інших сіл невідомо, чи внаслідок військових дій турків, чи люди просто втікли звідси. Також подаю інші незалесені села, то є: Сокиринці, Летава, Чагарівка, Жабинці, Лосяч, Цигани, Іванків, Бережанка, Пукляки, Підпилип’я, Турильче, Слобідка Мушкатівська, Вовківці, Пищатинці та Верхняківці.
    Нажаль без наявності першоджерела (The Ottoman Survey register of Podolia), а лише користуючись тими крихтами, що подає Літкевич, важко встановити і населення нахії в заселених селах, однак про саму Скалу і деякі сусідні села все ж таки можна щось сказати. Так, в Скалі на той час було 30 господарств, в тому числі, – 26 власне голів господарств, одружених чоловіків і 4 холостяків, які не мали власних сімей, двох священників та одного єврея.
    Подаю повний список (транслітерація власна, можливі деякі помилки):
    1)Сегрунь, син Яцька
    2)Яцько, син Марціна
    3)Кузій, син Куньла
    4)Василь, син Міська
    5)Ніко, син Тодорака
    6)Лесь, син Михайла
    7)Андрій, син Олекси
    8)Яків, син Штефана
    9)Яцько, син Сімка
    10)Яць, син Стецька
    11)Вась, син Йоана
    12)Томаш, син Вадка
    13)Гінс, син Авраха
    14)Максим
    15)Місько, син Нікуця, швець
    16)Ілляш, пастух
    17)Василь, молдаван
    18)Луць, син Єрона
    19)Яцько, мельник
    20)Кузьма, священник
    21)Макій, священник
    22)Штефан, пастух, на даний час в Кам’янці
    23)Касьян, пастух
    24)Ілько, син Василя
    25)Кристоф, син попереднього
    26)Лейб, син Міхи, єврей
    27)Ян, син Гриня, на даний час в Приворотті
    28)Василь, син Юриця
    29)Федорій, син Петерця
    30)Івась, син попереднього

    Всього податків сплачували скалечани за рік 50 мішків пшениці по 30 кг, тобто всього півтори тони та багато іншого, в загальному на суму 13550 акче.
    П’ятничани в то час було майже таким же за кількістю населення як і Скала, – 25 господарств (податків сплачувало 10 000 акче). Оринин – 55 (податку – 25 000 акче), Хропотова( центр сусідньої нахії), – 42 (податку – 13500 акче).
    Згідно Подимного реєстру 1661 року, тобто за 11 років до окупації турками, в Скалі було 26 господарств. Тому, бачимо, що кількість населення фактично не змінилась з приходом турків, те саме з П’ятничанами. Цікава ситуація по селу Збриж, в тому ж 1661 році в містечку Збриж було 30 господарств, а під час перепису турками вже лише 4(!).

Leave a Reply to Андрій Cancel reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>