1. Витоки історії краю

печатка Скали 1531 р.

печатка Скали 1531 р.

Сліди проживання людини на Поділлі сягають сивої давнини. Археологічні дослідження вказують на буйне життя на наших землях в передісторичні часи, що починається подекуди вже з давнього кам᾽яного віку (палеоліту).

Край був центром Трипільської культури (ІV-ІІІ тис. до н.е.), про що свідчать археологічні розкопки, проведені на теренах Борщівщини. У І тис. до н.е. край стає буферною зоною між Середземноморським та Південно-Західним світами. Тут часто мігрують кочові народи, представники так званого Скіфського Світу, від яких місцеві племена змушені захищатися за допомогою споруджених оборонних добре укріплених городищ (ІХ-VІІІ ст. до н.е.). Земля краю багата на скіфські старожитності, котрі знаходять майже у кожному селі Борщівщини.

У 1902 р. археолог Гроховський розкопав у маєтку на хуторі Кругла в околицях Скали скіфські могили VІІ-VІ до н.е.

У І тис н.е. наша територія заселяється слов᾽янськими племенами білих хорватів, дулібів, тиверців, які перебували під владою Києва. Давні літописи «мовчать» про київські і галицько-волинські часи історії нашого краю, концентруючись на найближчих околицях княжих столиць. Коли «мовчать» писемні джерела, «говорять» речові. Так у 20-х роках минулого століття польські археологи провели розкопки на території Скала-Подільського замку й дослідили язичницький жертовник VІІІ-ІХ ст. При цьому було знайдено товстий шар попелу, сліди жертвоприношень. Це дає право припускати, що Скала в ті часи була залюднена й являла собою своєрідний центр навколишньої округи

Реконструкція одного з варіантів зображень середньовічного герба Скали

Реконструкція одного з варіантів зображень середньовічного герба Скали

1

Карта Польщі. Лоренц Фрі. 1541 р.

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>